Вирішення проблеми з сміттям в Підбірця та Лисиничах, що це?
Мешканців сіл змушують підписувати договір на вивезення побутового сміття.
Це добре чи погано? Що директор комунального підприємства Хома П.С. особисто разом із сільськими депутатами ходять по мешканцях села, які не підписали відповідних договорів, і складають протоколи адмінпорушення, погрожують штрафами. Хто, коли і де встановлював ці тарифи – людям не відомо.
На мою думку – це перевищення повноважень!!! Сільський депутат має враховувати думку селян, а не відкривати бізнес.
Але постає наступне питання: «Де селяни викидали сміння? І чи потрібно забруднювати села Підбірці чи Лисиничіі робити на територіях звалище сміття? »
Отже, викликати громадян на засідання адмікомісії через відмову підписати договір на вивезення сміття, на мою думку, це право порушення і не потрібно закривати очі хто і для чого все це робить?
Лише потрібно було схвалювати такі рішення з громадським комітетом, а також селянами хоча би простим збиранням підписів, а не вирішувати за закритими дверми і змушувати людей підписувати те з чим вони незгідні!
Врахуємо Вашу думку, напишіть враження.
Листопад 2011 рік
Депутати Лисиничівської сільської ради прийняли рішення згідно з яким заплановано розробку концепції комплексного розвитку сіл Лисиничі та Підбірці в межах Лисиничівської сільської ради, як самостійних адміністративно-територіальних одиниць – селищ-сателітів міста Львова. Про це сьогодні, 5 травня, ЗІК повідомили у виконавчому комітеті Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району.
У даному рішенні сільська рада встановила, що при розгляді матеріалів розширення меж та формуванні приміських зон м.Львова, а також під час розробки та затвердження Генерального плану м.Львова, повинно враховуватися право членів територіальної громади Лисиничівської сільської ради на вирішення питань зміни базового рівня місцевого самоврядування, об’єднання із іншими адміністративно-територіальними одиницями – виключно на місцевому референдумі.
Відповідно до цього рішення, при погодженні меж Лисиничівської сільської ради і Львівської міської ради, а також формування приміських зон м.Львова та їх меж як складової частини містобудівної системи «Великий Львів», має враховуватись право територіальної громади сіл Лисиничі та Підбірці вільно володіти, користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах комунальним майном, землею у межах і поза межами населених пунктів у визначеному порядку.
Сільська рада вважає, що при розробці Генерального плану сіл Лисиничі та Підбірці повинні враховуватись фактичні межі територіальної громади, які встановлені станом на 1972 р. Відповідно, усі землі, які були у розпорядженні сільської ради станом на 1972 р., у випадку їх незаконного заволодіння, мають бути повернені у власність громади.
Лисиничі та Підбірці не стануть "супутниками”
Депутати Лисиницької сільради, до складу якої входять села Лисиничі й Підбірці, на своїй сесії ухвалили рішення, що під час розроблення Генерального плану розвитку Львова необхідно врахувати інтереси цих населених пунктів. Під час розширення меж міста Лева села не входитимуть до складу обласного центру, а готові стати його селищами-сателітами. До того ж, це питання мають вирішувати на місцевому референдумі, а межі сільської ради необхідно встановити станом на 1972 рік, і в разі незаконного заволодіння ними – повернути громаді. Утім на практиці цим селам не вдасться втілити свою ініціативу, оскільки в Україні в адміністративно-територіальному поділі немає офіційного статусу місто чи селище-супутник, розповів "Газеті” експерт із питань місцевого самоврядування Петро Мавко. Це своєрідна метафора, яка не має конкретного юридичного змісту, й під таке метафоричне визначення міста-супутника Львова підпадають, скажімо, Винники. Однак на практиці статус цього міста – такий собі казус, спадщина радянського адміністративного поділу. Унаслідок цього бюджет Винників є складовою бюджету Личаківського району Львова. "Такі ініціативи є свідченням того, що "внизу” є рухи до поліпшення свого статусу, однак на жаль, вони не ґрунтуються на знанні реальності”, – зазначив експерт. Річ у тім, що Міністерство регіонального будівництва розробило проект адміністративної реформи, за якою села й містечка, які безпосередньо межують із мегаполісами, ввійдуть до складу територіальних громад великих міст, а також відбудеться укрупнення адміністративних районів. "Уже навіть проведено моделювання майбутніх меж адміністративних районів із нанесенням їх на карту. У Львівській області, наскільки мені відомо, цим займався заступник голови ЛОДА Олександр Ганущин”, – розповів Петро Мавко. Тож пропозиції Лисинічівської сільради в такій ситуації ніхто навіть не розглядатиме. Нині питання в проведенні потужної роз’яснювальної кампанії, створенні державної комісії, відповідному розпорядженні КМУ та Законі про адміністративну реформу, що його мала б ухвалити Верховна Рада. Однак на перешкоді цьому політичні моменти – майбутні вибори президента й парламенту: адміністративна реформа стане можливою лише після їх завершення.
Видатна постать
Яхимович Григорій (16.2.1792 - 01.05.1863) — церковний і громадсько-політичний діяч, учений-богослов, греко-католицький митрополит галицький, авторчисленних проповідей та богословських праць.
Навчався у Львівській гімназії, богословську освіту здобув у Відні. З 1816 р. — священик. У 1818-19 служив у парохії св. Варвари у Відні, одночасно навчаючись в інституті св. Августина де отримав ступінь доктора богослов'я, філософії і вільних мистецтв. 3 1819 р. — був професором теології та педагогіки у Львівському ун-ті (деякий час його ректор). Виконував обов'язки директора Львівської духовної семінарії та крилошанина митрополичої капітули. У липні 1841папа Римський Григорій VI призначив його єпископом-помічником митрополита львівського М. Левицького. Перший голова Головної Руської Ради, посол до віденського парламенту, де відстоював українські права, ставав на оборону української мови. У 1848 призначений єпископом Перемишльської єпархії. Під час Революції 1848 очолив Головну руську раду. Став одним із провідних діячів українського національного відродження серед. 19 ст. Брав участь у роботі Собору руських учених. Добивався запровадження викладання української мови у школах Галичини, вимагав від духовенства вживання української мови під час проповідей. З 1860 - Львівський митрополит. Як член Палати панів австрійського парламенту та імперський радник, відстоював права українського населення Галичини, виступав на захист української мови та за збереження православного церковного обряду. Помер у Львові. Похований на Городецькому кладовищі. У 1880 прах Г.Яхимовича перепоховано на Личаківському кладовищі у Львові.